Дзвоніть (06267) 4-27-71

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ


ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Проблема раннього, виявлення туберкульозу полягає у відсутності характерних, достовірних, клінічних симптомів хвороби. Через те, що паренхіма легень не має больових нервових рецепторів, наявність специфічного інфільтрату в ній не викликає болі. Біль появляється при втягненні в патологічний процес плеври або бронхіальної системи. Але важкий туберкульозний процес і організмі не може розвиватися безсимптомно.  Міні-симптоматика специфічного процесу дозволяє запідозрити наявність в організмі туберкульозу і провести його виявлення.

Часто в діагностиці специфічного процесу значну роль відіграє морфологічне дослідження при біопсії, інколи при некропсії, при невиявленому за життя туберкульозі.

Сучасний туберкульоз має цілий ряд особливостей, а саме: мікобактерія туберкульозу нарощує свою патогенність і вірулентність. Також зростає показник первинної і вторинної стійкості мікобактерії туберкульозу до антибактеріальних препаратів (відповідно:27% і 67%). Виникають хіміорезистентні форми збудника. Під впливом інтенсивної хіміотерапії мікобактерії щоб вижити перетворюються в атипові форми: оскальчаті, зернисті, ниткоподібні, фільтрівні, Л-форми те інші, яких надзвичайно важко виявити. Ці форми збудника при певних умовах (пониження імунологічної реактивності організму) можуть набувати патогенності і вірулентності. Спостерігається реструктуризація клінічних форм туберкульозу в бік поширення прогресуючих процесів: фіброзно-кавернозний, дисемінований, інфільтративний з розпадом.

Значно зросла захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу. Щороку в країні діагностується 1500 хворих на позалегеневий туберкульоз і кількість їх зростає. Також зросла захворюваність на пер­винний туберкульоз у дорослих. Значно зросла захворюваність на первинний туберкульоз у дітей і підлітків. Так, зростає кількість менінгітів і менінгоенцефалітів, якщо до 2003р. в Україні реєструвалися 18-20 випадків хвороби в рік, то зараз – 28-30 випадків в рік. Первинний туберкульоз у дітей часто перебігав з важкими ускладненнями: ателектази, деструкція легеневої тканини, бронхогенним засівом та ін. Також за останній час зросли випадки фіброзно-кавернозного туберкульозу у дітей. У 2,5 рази зросла кількість туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів. Спостерігається наростання кількості туберкульозу нирок, жіночих статевих органів, кісток і ін.

Дуже високий показник інфікованості МБТ дітей і підлітків, який сягає 21,8%. У дорослих до 40 років спостерігається інфікування до 80-90%.

 СУЧАСНІ МЕТОДИ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ

ТУБЕРКУЛЬОЗУ

В дорослих туберкульоз виявляють шляхом профілактичних планових флюорооглядів, які проводяться 1 раз на  рік. Проблемою цього методу є зменшення кількості організованих колективів (зупинка роботи великих підприємств), зменшення кількості пересувних флю­орографів, недостатня кількість флюороплівки, недостатнє фінансування галузі та ін. Туберкульоз у дітей виявляють шляхом постановки проби Манту (щорічно з 4 до 14 років) і встановленням «віражу» туберкулінової проби.

Рентгенологічно туберкульоз легень характеризується переважно верхівковою локалізацією, негомогеним характером тіні, різною інтенсивністю (слаба, середня, інтенсивна), нечіткими контурами і різними розмірами. Достовірними ознаками туберкульозу є виділення збудника, морфологічна картина і рентгенологічна позитивна динаміка інфільтрату при лікуванні специфічними препаратами.

А. Виявлення туберкульозу за симптомами

Розвиток важкої інфекційної хвороби не може відбуватися безсимптомно, однак ці симптоми не в па то гномо нічні і тому їх важко виявляти.

  1. Анамнестичний: виясняють наявність тубконтакту, тубінфікування (позитивна проба Манту), залишкових змін після раніше перенесеного туберкульозу, часті ХОЗЛ, наявність несприятливих факторів, які знижують реактивність організму.
  2. Об’єктивне обстеження: при огляді можна побачити вузликову еритему на шкірі гомілок, в також кератокон’юнктивіт (параспецифічні реакції); при пальпації – збільшені периферичні лімфовузли, фізикальні зміни в легенях, ознаки легеневого серця і ін.

III. Синдроми: тубінтоксикаційний, гарячковий, легеневі симптоми, розлади функції зовнішнього дихання, дистрофічний і ін.

Встановлення 5-6 вище вказаних симптомів повинно насторожити лікаря про наявність патології органів дихання і направити пацієнта на дообстеження (флюорографія ОГК, аналіз харкотиння на МБТ, аналізи крові, сечі і ін.)

Б.Виявлення легеневих симптомів

Медичний персонал (молодший, середній, лікарський) між плановими профілактичними флюорооглядами робить подвірні обходи і виявляє пацієнтів з легеневими симптомами: кашель, харкотиння, кровохаркання, задуха, болі в ділянці грудної клітки. Таких хворих направляють на обстеження в поліклініки з обов’язковим рентгенобстеженням ОГК, дослідження харкотиння на МБТ, аналізи крові, сечі і ін.

Активна профілактика туберкульозу починаться на 4-6-й день дітям після народження вакциною БЦЖ при відсутності протипоказів. В організмі дитини створюється активний протитуберкульозний імунітет. При виявленні хворого на туберкульоз у епідвогнищі проводиться обстеження контактних осіб і призначається їм хіміопрофілактика, хворий ізолюється в стаціонар. За останній час значно знижена соціальна і ветеринарна профілактики туберкульозу через відсутності фінансування.

Для попередження виникнення первинного туберкульозу у дітей з «віражем» туберкулінової проби необхідно їм призначити хіміопрофілактику протитуберкульозними препаратами в продовж шести  місяців.

Діагноз туберкульозу виставляють на підставі:

  • позитивного результату мікроскопії мазку мокротиння або матеріалу біоптатів (при виявлені змін при рентгенологічному або бронхологічному обстеженні);
  • позитивного культурального дослідження мокротиння або матеріалу біоптатів (при виявлені змін при рентгенологічному або бронхологічному обстеженні);
  • позитивного результату морфологічного дослідження на туберкульоз біоптатів уражених органів або тканин:
  • рентгенологічних змін в легенях, які підтверджуються анамнестичними, клінічними даними;
  • даних генетичних методів визначення мікобактерії туберкульозу, які підтверджуються рентгенологічними, анамнестичними, клінічними даними;
  • позитивних результатів серологічних тестів або туберкулінодіагностики, якщо вони підтверджуються рентгенологічними, анамнестичними, клінічними даними;

При діагностиці туберкульозу пріоритет надають лабораторній діагностиці – виявленню кислото-стійких бактерій (КСБ) або мікобактерій культуральним мелодом. Слід намагатися веріфікувати діагноз лабораторними та морфологічними методами із забором матеріалу (індуковане мокротиння, промивні води бронхів, ексудат, біоптат), який може досліджуватись методом мікроскопії, посіву або морфологічно.

Профілактика туберкульозу поділяється на:

А) специфічну    Б)неспецифічну,

Специфічну профілактику проводять шляхом вакцинації. БЦЖ, а також хіміопрофілактику. Вакцина БЦЖ представляє собою сухий порошок ослаблених мікобактерій туберкульозу бичачого типу, які втратили свою вірулентність, але збереглися імунні властивості . Вакцинацію проводять новонародженим в половому будинку і не інфікованим туберкульозом здоровим людям, у яких проба Манту негативна. Між пробою Манту і вакцинацією повинно пройти 3-14 днів. Ревакцинація не проводиться. Вакцинацію не проводять людям з позитивною пробою Манту, хворим гострими інфекційними захворюваннями, з алергією, тяжко хворим.

Хіміопрофілактику проводять людям, які знаходяться в контакті з хворим, людям з високою чутливістю до туберкуліну, а також хворим з неактивним туберкульозом з можливістю загострення хвороби.

Для активного виявлення хворих туберкульозом в ранніх стадіях проводять флюорографічне обстеження населення. Профілактична флюорографія дозволяє своєчасно виявити такі небезпечні захворювання легень як: злоякісні новоутворення легень і туберкульоз. Обов’язкове флюорографічне обстеження проводять населенню старше 14 років. Забороняються ці обстеження вагітним жінкам.

Неспецифічна профілактика. Важливий момент в профілактиці захворювання являється робота в вогнищі туберкульозної інфекції – приміщення, де живе хворий, виділення мікобактерій туберкульозу. В першу чергу потрібно ознайомити хворого з правилами особистої гігієни: користуватися окремим рушником, посудом, плювальницею. При кашлі і чханні хворих повинне прикривати рот і ніс новим платком, відвертатися при цьому він обстежуючих. Прибирання приміщення проводять вологим способом. Підлогу і меблі кожного дня протирають  деззасобами. Хворому виділяють окрему кімнату, або відділяють її ширмою. Медпрацівники, які контактують з хворим повинні ретельно мити руки з милом, вдягати халати, маски, гумові рукавички.

Своєчасне виявлення хвороби сприяє ізоляції джерела зараження, попередження тубінфікування, підвищення інтенсивності лікування та профілактики туберкульозу.