Дзвоніть (06267) 4-27-71

Історія


70 років Дружківському професійному ліцею

Ліцей сьогодні

Історія Державного навчального закладу «Дружківський професійний ліцей» – це складова частина історії нашого рідного міста Дружківка, початок якому поклало робоче селище, що виникло у 70-х роках XIX століття при станції Дружківка. Курсько – Харково – Азовської залізниці. Перша згадка в документах про Дружківку відноситься до 1781г.

В кінці минулого століття в економіку Росії повсюдно став проникати іноземний капітал. У 1893р. Донецьке товариство залізоробного і сталеливарного виробництва, засноване французькими капіталістами, побудували в Дружківці металургійний завод.

У лютому 1898 року бельгійські промисловці побудували в Дружківці Торецький завод.

Заводи розширювалися, одночасно зростало і селище, так як вимагалося все більше і більше робочих рук.

З 1917 року життя робітників змінюється на краще. У 1920 році сталися об’єднання та реконструкція Донецького і Торецького заводів. Натхненні новими надіями на світле майбутнє, робочі вчилися працювати більше, краще, для себе. І щоб цього досягти, потрібно стати фахівцем. А щоб ним стати, потрібно вчитися. Тому…

Перше ФЗУ

І в далекому 1923 році на базі Торецького сталеливарного і механічного заводу утворилася школа фабрично заводського учнівства. Перший набір склав всього 130 осіб. Розміщувалося ФЗУ в малогабаритному приміщенні. Учні першого випуску отримували професію токаря, слюсаря – ремонтника, електромонтера, котляра, електрогазозварника, модельника – коваля, стругальника. Кожен учень повинен був пройти виробничу практику, і тільки після цього він прямував на самостійну роботу в заводський цех.

Нелегко було підліткам в ті роки освоювати робітничі професії. Часто виходили з ладу верстати, і тоді одне їх налагодження забирала багато часу. Не тільки робочого ремеслу навчались хлопці у своїх інструкторів Р. П. Олейникова, Д. М. Ткаченко, А. Д. Литвинова, Я. І. Лебеденко, М. К. Дроздова і інших, але і життєвої мудрості, наполегливості у досягненні мети.

В 1930 році була побудована майстерня, куди з механічного цеху заводу перевозиться декілька верстатів для навчання токарів, стругальників, модельників, ковалів, слюсарів з ремонту обладнання. В майстернях учні працювали у дві зміни, а ті, кому місць не вистачало, займалися безпосередньо в цехах заводу.

Теоретичні заняття проводилися три рази на тиждень, лекції читалися на різну тематику. Працювали гуртки художньої самодіяльності та спортивні секції.

Дружківське ГорПТУ №36

У Дружківці на вулиці Леніна розташована прекрасна будівля своєрідної архітектури – це Дружківське ГорПТУ №36, приймач ФЗУ. Його історія почалася 2 жовтня 1940 року після прийняття радою міністрів СРСР постанови «Про створення єдиної державної системи трудових резервів СРСР». Незабаром в газетах було вміщено матеріали про пристрої ремісничих та залізничних училищ. Учням видавалося за рахунок держави обмундирування, триразове харчування, потребуючим надавали гуртожиток протягом дворічного навчання. Закінчивши училище випускники зобов’язані були відпрацювати на заводах 4 роки.

У місті Дружківка проведено перший набір учнів в ремісниче училище, для якого було споруджено будинок на вулиці Леніна.

Всього лише один навчальний рік провчилися хлопці і почалася Велика Вітчизняна війна…  В перші роки Великої Вітчизняної війни в ньому налагоджується виготовлення деталей для гвардійських мінометів “катюш”, а після евакуації в Казань учні РУ працюють на одному з військових заводів.

Прославили училище і ті, хто воював на фронті: Герої Радянського Союзу льотчики П. Я. Дорошенко, В. І. Кириленко, Л. Н. Бобров та інші.

Після звільнення Донбасу в жовтні 1943 року заняття поновлюються. За кілька років 7 тисяч робітників, які закінчили ПТУ, влилися в колективи машинобудівного заводу, інших промислових підприємств міста, брали активну участь у відбудові народного господарства. Зі стін училища вийшли колишній депутат Верховної Ради України Е. Т. Лактіонова, кавалер ордена Леніна Колесник В.І., нагороджені орденами Трудового Червоного прапора і Леніна А. В. Тарасенко, Нестеренко в. І. та інші.

З 1959 році учні отримують можливість придбати професію водіїв – професіоналів. Щорічно близько 150 юнаків вручається посвідчення водія категорії “С” і вони призиваються до збройних сил з цієї спеціальності.

З 1973 року ПТУ переходить на підготовку висококваліфікованих робітників з середньою освітою.

За 75 року понад 20 тисяч випускників, які отримали потрібні місту робочі спеціальності, такі,  як професії токарів, слюсарів-ремонтників, монтажників з обслуговування сантехнічних систем і комунікацій, малярів-штукатурів, електрозварників та інші, стали повноправними членами колективу машинобудівного заводу, а також колективів інших підприємств і організацій Дружківки. Вони примножили славу училища, як на трудових, так і на бойових фронтах Великої Вітчизняної війни і виконуючи інтернаціональний обов’язок в Афганістані. Багато з них повернулися в рідні стіни, щоб передати майстерність і досвід підростаючому поколінню.

Дружківський професійний ліцей

У подальшому наказом Міністерства освіти і науки України № 140 від 19.03.2003 року ПТУ № 36 реорганізовано в Дружківський професійний ліцей, а наказом Міністерства освіти і науки України № 361 від 14.04.2014 року в навчальний заклад нового покоління – Державний навчальний заклад «Дружківський професійний ліцей».